1. Дотримуйтеся позитивної моделі виховання.

2. Враховуючи підвищену чутливість до зовнішнього оцінювання тривожних дітей:

· не акцентуйте уваги на невдачах;

· давайте право на помилку;

· оцінюйте тільки дію, вчинок, а не всю особистість;

· не соромте прилюдно, не принижуйте гідності, не вимагайте прилюдного каяття.

3. Сприяйте підвищенню самооцінки дитини:

· частіше хваліть, але не за здібності, а за зусилля, старання;

· не ставте завищених вимог;

· сприяйте підвищенню соціального статусу дитини серед однолітків.

4. Забезпечте підтримку перед травматичними подіями і під час них:

· частіше застосовуйте візуальну (погляд) і тактильну (дотик) підтримку.

5. Залучайте тривожних дітей до корекційних занять з психологом (відпрацювання конструктивних засобів поведінки у складних ситуаціях, засвоєння прийомів подолання хвилювання, тривоги; зміцнення впевненості у собі, розвиток самооцінки і мотивації).

« повернутися